Новости почтой
русскийукраїнськаenglish

Интервью для журнала weekandpeople (г. Чикаго, США)

 

Наталiя Валевська «Дуже хочеться аби розширилися кордони моєї творчості». Або : «Мій девіз: повний вперед!» чи

З радiсттю зустiнусь з усiма своїми спиввитчизниками якi живуть у делакiй Америцi, та побажаю це при зустрiчi.

 

 

Наталiя, 10 червня у вас був День народження. Наскільки я знаю, це було неймовірно гарне свято. Для вас це був сюрприз чи все сплановано?

 

Весь день був один великий сюрприз. День розпочався з того, що о 8.30 мені зателефонували з радіо. Там був конкурс, я відповідала на питання. Потім я почула звідкілясь свою пісню. Спочатку я не зрозуміла, що відбувається. Мій колектив вирішив мені під вікном заспівати мою пісню «День рождения» і таким чином мене привітати. Вони були з кульками, подарунками, шампанським, тортиком. Коли піднялися до мене, завели в коло і сказали загадати бажання. Розкривають коробочку, а звідти вилітають метелики! Я була в захопленні. Згодом, ми поїхали в «Парк Київська Русь». Там відбулося моє перевтілення: мене вбрали в княжі одежі. В сам парк я заїхала на кареті. Володя зустрів мене верхи на коні теж вбраний як князь, з мечем, в характерній шапці. За мене підняли заздравну чашу

Я обрала арабського скакуна темного кольору. Згодом ми випускали ліхтарики у вигляді сердечок у небо. В мене ніколи не було такого дня народження – це найяскравіше свято за все моє життя, яке я запам’ятаю надовго.

 

Які свята взагалі любите?

 

Моє улюблене свято Пасха. Ти очищуєшся духовно через довгий період посту, відмовляєшся від мирських насолод. Потім відбувається священне дійство. Коли батюшка кричить вперше «Христос воскрес!», це дійсно щастя та радість. Люблю Різдво тому, що це свято сімейне. Ми завжди їдемо в Санкт-Петербург. В такі свята серце наповнюється особливою радістю.

 

Ви віруюча людина?

 

Намагаюся нею бути.

 

Які сюрпризи чекають шанувальникам на вашому сольному концерті в жовтні?

 

У жовтні, можливо трошки перенесемо дату, планується сольний концерт в Палаці мистецтв «Україна» з нагоди десятиріччя моєї творчої діяльності. Саме на цьому концерті відбудеться презентація мого четвертого музичного альбому. Планую зібрати друзів та рідних та відсвяткувати цю подію. Всі сюрпризи відкривати не буду. Скажу тільки, що на концерті планується виступ моїх колег, з якими я співала – Павло Табаков, було би чудово якби виступили Володимир Гришко та Авраам Руссо. І, звісно, Руслан Квінта, який написав мені велику кількість пісень. Він основний композитор мого репертуару.

 

З ким ще у дуеті заспівали б?

 

Якщо говорити про чоловіків співаків–це Андреа Бочеллі. Зі співачок – з Селін Діон.

 

Творчість якого виконавця є найближчою вам музично?

 

У мене такий музичний смак, що для мене меж та кордонів немає.

Я можу слухати і джаз. І рок. Мене дуже подобається Aerosmith, Pink, Katy Perry, Michael Jackson. Я люблю творчість Софії Ротару, Ніни Матвієнко, лаунж, зокрема, Café del mar; музика для релаксації, вона заспокоює; звуки природи, які, на жаль, немає можливості послухати на живо, пішовши до лісу; ритмічна та рухлива латиноамериканська музика яка підносить настрій; класична музика, наприклад, Лучано Паваротті.

 

Пам’ятаєте ваш перший вихід на велику сцену?

 

Це був жах! Це був такий страх! Просто тваринний, адреналін просто бив усе тіло. Дуже було важко зібратися та вийти й заспівати перед публікою дві пісні. Це було таке випробовування. Тепер страху немає, залишилося хвилювання перед виходом на сцену. Частіше за все, коли хворий виходиш, а треба співати, переживаєш, як піде звук.

 

Що для вас музика?

 

Це один з сенсів мого життя.

 

Коли зрозуміли, що хочете пов’язати життя з музикою?

 

Мені було рочків п’ять, так вже подобалось вивчати пісні. Пам’ятаю, вивчала тоді на італійській мові «Ave Maria». Моїм улюбленим предметом в школі була музика і вокал в музичнiй школi, так як я навчалася в вокально-хоровому відділенні. Всі заняття ревностно відвідувала та не пропускала.

 

 

Влітку у вас активний гастрольний графік Україною, зокрема у Криму.

 

Я дуже люблю Львів за неймовірну атмосферу, вулички, людей, трішки гордовитих, але в цьому щось є. Львів- це двері в Європу.

 

Могли б іммігрувати з України? Зараз багато хто їде з України.

 

Я ставлюся до цього з розумінням. Митці відчувають себе недореалізованими. Культурна сфера у нас в занепаді через стан економіки. У нас багато чого артистам доводиться робити самотужки. В Америці ти підписуєш контракт і просто співаєш, ти не хвилюєшся за приміщення або піар. Культурна сфера ще потребує розвитку в Україні, аби з’явилася стабільність та досвід. Хоча наші артисти мають європейський смак у творчості. Я не змогла би на сто відсотків поїхати з України, тому що я її дуже люблю. З величезним задоволенням певний час просто попрацювала би за кордоном гастролі, можливо записала би альбом. Дуже хочеться аби розширилися кордони моєї творчості.

 

Наскільки важливо для артиста приймати участь у численних конкурсах і талант-шоу?

 

Однозначно це досвід та практика, можливість перевірити, що вмієш ти, на якому ти рівні та до чого треба прагнути. Необхідно, аби рухатися далі. Є компетентні люди, які в своїй сфері досягли певного рівня, які розуміють чи ти насправді талановитий. Друзі не завжди скажуть тобі правду. Навчитися побороти хвилювання перед виходом на сцену –не кожному це дано. Треба бути підготовленим.

 

Не плануєте викладати, ділитися досвідом?

 

Можливо, на пенсії. Тому що, мені ще треба відшліфувати свої навички. Як показала практика, я могла би викладати, це доволі цікаво. Проте на це потрібен час та віддавати своє серце та душу, вкладатися. Не можна ставитися до цього поверхово. Зараз творчість у мене займає багато часу.

 

Ви працювали у філармонії Хмельницького. Чи могли б заспівати в опері?

 

Оперного співу мене навчила моя викладачка з Хмельницького, з якою я займалася приватно. Я можу заспівати деякі оперні арії: арію Віолетти з опери Верді «Травіата». Зараз небагато шанувальників, яким подобається класична музика. У людей склався вже мій певний музичний образ. Якщо запропонували би цікавий проект, я б із задоволенням взяла участь.

 

Як складаються справи з Вашою участі у конкурсі

 

Зараз мої інвестиції йдуть зовсім у іншому напрямку –готуємо альбом, знімаємо кліп, репетируємо ювілейний сольник, шиємо костюми. «Євробачення» - це серйозний конкурс до якого треба готуватися мінімум за півроку. Обрати пісню – з п’яти щонайменше, обрати найкращу, зняти кліп, пошити костюми, придумати постановку програми, так як «Євробачення» – це все ж таки шоу.

 

Коли чекати на новий кліп?

 

Монтаж нового кліпу на пісню «Відболіло» (музика Руслана Квінти) вже завершився. Ми обрали саме її, так як вона подобається шанувальникам. Ідею кліпу подав один з прихильників. Це вже моя друга режисерська робота. Сподіваюсь за місяць вже можна буде побачити результат. Відео знімали в Барселоні. Туди приїхали мої друзі відпочивати, які і стали героями кліпу. Для них це був перший подібний досвід, проте дебют, на мою думку, вдався. Зокрема, дизайнер Серж Смолін, у сукні якого я власне в цьому кліпі. Мені в режисерському кріслі комфортно, принаймні я впевнена, що у відео буде відображено саме мій творчій світогляд. Кожна людина відчуває по-різному і не завжди рішення та ідеї режисера співпадають з твоїми. Тепер я стала більше цінувати роботу саме режисера, сценариста, дизайнерів, стилістів, монтажників, роботу всієї команди: продакшн, постпродакшн. Останньою роботою я задоволена.

 

Наталiя цього року ви з чоловіком святкуєте 10 років подружнього життя. Що є найважливішим в відносинах між чоловіком та жінкою після того, як вони поставили штампи у паспортах?

 

По-перше забути про штампи, просто це відкинути. Дуже важливим залишатися дітьми у стосунках. Влаштовувати одне одному сюрпризи, бешкетувати інколи, підігрівати цей вогник, змінювати оточення, атмосферу. У нас дуже яскраве життя, сповнене різними подіями. Я була трохи горда і мені важко було зробити перший крок. Слава Богу, вистачило мудрості зберегти це все, вдосконалити. У нас все основне ще попереду.

 

 

П’ять років ви самі були ведучою весіль. Чим запам’яталося ваше з чоловіком свято кохання? Чи було все так, як ви мріяли у дитинстві?

 

Все було не зовсім так, як я мріяла. Спочатку ми хотіли відсвяткувати тільки вдвох. Я собі спочатку малювала таку картину: я в яскраво салатового кольору сукні та фаті. Наряд запакується у коробку і ми поїдемо в Санки-Петербург на потязі. Але сталося не так. У нас було невеличке весілля гостей на пьятдесят пьять. Відсвяткували так, як хотіли, весело. Я шукала для себе найкращу сукню. Свою сукню відчуваєш відразу. Вона була надзвичайно красива, вся у каміннях Сваровські, традиційного білого кольору.

 

Розкажіть про вашу родину. Які родинні цінності ви успадкували від батьків?

 

На свята ми збиралися разом – накривали на стіл, готували, танцювали та співали. Сумую за тими часами. Хочу, щоб Бог дав нам багато дітей, щоб була велика родина і так само, як у моєму дитинстві, коли всі збиралися разом і було весело. Мама та бабуся навчили мене готувати, передали багато рецептів. На Поділлі ми зберігаємо сімейні традиції та цінності.

 

Ви виграли звання Першої віце місс на конкурсі «Подільська перлина», а також знялися в серіалі «Леся+Рома» та «Самотній янгол», численних теле проектах, не було спокуси змінити рід діяльності? Тим більше, що окрім вокальної, маєте освіту - кравчиня верхнього одягу.

 

Все, чим я займалася та займаюсь –це все сторони шоу-бізнесу. В своєму житті я просто пробувала та використовувала всі можливості та шанси для творчої реалізації. Моє – це співати. Не дай Боже, якщо щось станеться з голосом, таке бувало в колег, знайду заняття, аби прогодувати себе та родину.

 

Одягу яких дизайнерів ви надаєте перевагу?

 

Я працювала з багатьма українськими дизайнерами. Зараз надаю перевагу співпраці з Сергiй Куліковим. Люблю дизайнерку Олену Голець. Вона

підкорила мене тим, що неухильно дотримується свого принципу-використовувати тільки натуральні тканини. Я завжди дивлюся на склад того чи іншого одягу. Це важливо, адже тіло у нас одне.

 

Наталiя, розкажіть про Ваш благодійний фонд та Театр Естради, художнім керівником якого ви є. У вас також є власний продюсерський центр.

 

Я щаслива, що у нас все це є і вдячна своїй команді за допомогу в реалізації.

Мій Благодійний фонд існує вже чотири роки. Під час концертів ставимо скриню і оголошуємо на що збираємо гроші. Паралельно збираємо дитячі книжки. Ми беремо участь одночасно в багатьох акціях. Наприклад. У фестивалі «На зустріч мрії», який проходить для дітей сирiт та дiтей з рiзними вадами. Фонд функціонує по всій Україні. Напрямок фонду-допомога обездоленим дітям, сирітським будинкам, спеціалізованим закладам, хворим дітям. На жаль, допомогти всім нереально.

 

Театр Естради створився за ідеєю мого вчителя, короля пародій Олександра Пєскова. Своїми порадами він сприяв творчому розвитку мене та мого колективу.

Мої прихильники помітили різкий злам. Працювати над собою потрібно безстроково, немає меж у власному вдосконаленні.

 

Продюсерський центр займається моїми проектами, а також допомагає колегам. Ще ми займаємось організацією концертів, проводимо безліч заходів, різноманітного напрямку «свята під ключ».

 

Побажання читачам нашої газети.

 

Любіть себе та пам’ятайте, що все починається з любові та поваги до себе.

Бережіть себе та своє життя, воно у нас одне. Намагайтеся прожити його якомога яскравіше. Якщо

 

 http://weekandpeople.com/wp-content/uploads/2013/07/No39.pdf

 

На сайт Iv Design
Все права защищены © Наталья Валевская, 2011 - 2016
FacebooktwitterВ контактеОдноклассникиYoutubemail.rusoundcloudinstagramGoogle +ITunes